Тривала наукова суперечка про те, чи є ядро Місяця твердим, чи розплавленим, схоже, добігла кінця. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, надає переконливі докази того, що внутрішнє ядро нашого супутника насправді є твердою кулею зі щільністю, подібною до заліза — подібно до ядра Землі, пише T4.
Це відкриття має величезне значення для розуміння історії не лише Місяця, а й усієї Сонячної системи. Протягом десятиліть вчені не могли дійти згоди щодо стану місячного ядра. Сейсмічні дані, зібрані ще місіями «Аполлон», мали занадто низьку роздільну здатність, щоб дати однозначну відповідь. Моделі як із твердим внутрішнім ядром, так і з повністю рідким однаково добре узгоджувалися з наявними даними.
Щоб вирішити цю загадку, команда астрономів під керівництвом Артура Бріо з Національного центру наукових досліджень Франції застосувала інший підхід. Вони зібрали дані з різних космічних місій та експериментів з лазерної локації Місяця. Ця інформація включала ступінь деформації Місяця під дією гравітації Землі, коливання відстані до нашої планети та точні дані про його щільність. Потім вчені провели комп’ютерне моделювання з різними типами ядра, щоб знайти, який із них найкраще відповідає спостереженням.
(Ілюстрація: Géoazur / Nicolas Sarter)
Результати виявилися переконливими. Модель, що найкраще описує Місяць, має структуру, дуже схожу на земну: рідкий зовнішній шар ядра та тверде внутрішнє ядро. Згідно з їхніми розрахунками, радіус внутрішнього ядра становить близько 258 кілометрів, а його щільність — приблизно 7822 кг/м³, що дуже близько до щільності заліза. Ці висновки також підтверджують результати менш впевненого дослідження 2011 року, що надає їм додаткової ваги.
Розуміння будови ядра є критично важливим для пояснення еволюції Місяця. Відомо, що незабаром після свого формування наш супутник мав потужне магнітне поле, яке генерується рухом і конвекцією в ядрі. Знання про те, що воно має тверду внутрішню частину, допомагає вченим зрозуміти, як це поле виникло і чому воно почало зникати близько 3,2 мільярда років тому.
Це дослідження дає відповідь на фундаментальне питання про нашого найближчого небесного сусіда. Вчені сподіваються, що майбутні місії на Місяць, такі як програма «Артеміда», зможуть доставити нове сейсмічне обладнання, щоб остаточно підтвердити ці висновки вже на практиці.
Читайте також про головну таємницю Сонячної системи.
