Рамзес II є одним з найвідоміших правителів Стародавнього Єгипту, славетним воїном та будівничим, чиє правління тривало 66 років. Він завершив свій земний шлях у віці близько 90 років, що було надзвичайною рідкістю для тієї епохи. Але що стало причиною завершення його довгого життя, і що відбулося в Єгипті після відходу такої могутньої постаті, особливо враховуючи його величезну кількість нащадків? Відповідає T4.
Протягом свого довгого життя Рамзес II вів війни, зокрема відому битву при Кадеші проти хетів, укладав мирні договори та розбудовував імперію, звівши нову столицю Пер-Рамзес. Він, як і багато фараонів, мав безліч дружин та наложниць, від яких, за оцінками істориків, у нього було близько 100 дітей.
(Фото: Майк Кемп / In Pictures через Getty Images)
Сучасні дослідження його мумії, що нині зберігається в Національному музеї єгипетської цивілізації в Каїрі, дозволили вченим зазирнути в останні роки його життя. Аналіз показав, що фараон, імовірно, відійшов у вічність через природні причини, пов’язані з похилим віком. Однак він страждав від кількох серйозних недуг: важкий артрит змушував його ходити згорбившись, а серйозні проблеми з зубами могли спричиняти хронічний біль або інфекцію.
Попри величезну кількість потенційних спадкоємців, передача влади після завершення правління Рамзеса II відбулася напрочуд мирно. Фараон прожив довше за багатьох своїх дітей, і його перші дванадцять синів залишили цей світ раніше за нього. Тому трон посів його тринадцятий син, Мернептах, який на той час і сам був уже в похилому віці. Він був просто наступним у черзі, тож жодних доказів боротьби за владу одразу після відходу його батька не існує.
(Фото: Respiro / Shutterstock)
Однак довгострокові наслідки великої родини Рамзеса II все ж таки дали про себе знати. Величезна кількість членів царської родини з часом створила підґрунтя для внутрішньої нестабільності. Вже за його онука, Сеті II, почалися міжусобиці, коли йому довелося боротися з узурпатором. Ці внутрішні конфлікти, у поєднанні із зовнішніми загрозами, як-от вторгнення «народів моря», поступово призвели до занепаду царської влади та ослаблення Єгипту.
Спадщина Рамзеса II виявилася настільки великою, що його вшановували як живого бога ще за життя, а його культ у деяких регіонах існував і через тисячу років після завершення його епохи. Наступні фараони століттями брали собі його ім’я, а предмети з його гробниці вважалися священними реліквіями. Таким чином, Рамзес II вплинув на історію не лише своїми грандіозними звершеннями, а й непередбачуваними наслідками свого довгого життя та численного потомства.
Читайте також про винахід людства, який запустив незворотній процес зміни клімату.
