Недавні дослідження становлять інтригуючу гіпотезу у тому, що споживання ферментованих продуктів могло зіграти значну роль у розвитку людського мозку. Ця гіпотеза, відома як “гіпотеза зовнішньої ферментації”, розглядає здатність наших древніх предків отримувати поживні речовини та енергію з продуктів, що зазнають бактеріального розкладання поза організмом. Це відрізняється від внутрішнього процесу ферментації, що відбувається у кишечнику. Про це пише Medical News.
Протягом еволюції розмір мозку людини збільшився втричі. Існує кілька теорій, що пояснюють цей процес, включаючи “гіпотезу дорогої тканини”, яка передбачає перерозподіл енергії від системи травлення до мозку. Також є теорії, пов’язані зі змінами раціону харчування, такі як збільшення споживання м’яса або приготування їжі. Однак ці теорії мають недоліки, включаючи необхідність розвитку когнітивних здібностей для контрольованої обробки їжі.
Гіпотеза зовнішньої ферментації пропонує, що споживання продуктів, що піддаються ферментації поза організмом, могло відігравати важливу роль у харчуванні наших предків. Цей процес забезпечував безліч переваг, аналогічних внутрішньої ферментації в кишечнику, такі як покращення засвоєння поживних речовин, підтримання здоров’я кишечника, детоксикація та зміцнення імунної системи.
Гіпотеза зовнішньої ферментації має переваги над іншими дієтологічними теоріями. Вона вимагає менше когнітивних навичок, ніж приготування їжі на вогні, і може бути більш простим і пасивним способом обробки їжі.
Сучасна ферментація широко поширена у культурній практиці та технологіях харчової промисловості. Дослідники припускають, що освоєння ранніми гомінінами методів зовнішньої ферментації могло стати ключовим фактором у розвитку людського мозку та скороченні розмірів кишківника. Ця гіпотеза відкриває нові шляхи для досліджень еволюції людини та її анатомічних змін, хоча потребує подальших досліджень для підтвердження своєї правильності.
Раніше вчені розповіли, як зберегти мозок здоровим на десятиліття: важливо пам’ятати про кілька правил.
