За останні чотири десятиліття домінуючою в науковій спільноті була теорія, що Місяць утворився в результаті катастрофічного зіткнення молодої Землі з іншим небесним тілом. Ця ідея набула широкого визнання після конференції в Коне (Гаваї) у 1984 році, де вчені-планетологи дійшли висновку, що Місяць є продуктом зіткнення.
За цією гіпотезою, величезне небесне тіло врізалося в Землю, що призвело до утворення кільця уламків навколо планети, з яких згодом сформувався Місяць. Ця теорія базується на хімічному і ізотопному аналізі місячного ґрунту, зібраного астронавтами місій “Аполлон“, який показав подібність між місячними породами і земними.
Проте нещодавно вчені з Університету штату Пенсильванія запропонували альтернативну гіпотезу щодо походження Місяця. Професор астрономії і астрофізики Даррен Уільямс і інженер Майкл Цуггер висунули теорію, що Місяць міг бути не продуктом зіткнення, а захопленим об’єктом.
У своєму дослідженні, опублікованому в The Planetary Science Journal, вони пропонують ідею, що Місяць був частиною подвійної системи разом з іншим кам’янистим об’єктом, який перебував поблизу молодої Землі. За їхніми розрахунками, гравітація Землі розділила ці два об’єкти, захопивши Місяць і перетворивши його на супутник нашої планети.
Альтернативна теорія захоплення Місяця
Одна з головних причин, чому вчені сумніваються в теорії зіткнення, полягає в тому, що Місяць не обертається навколо екватора Землі, як це мало б бути в разі утворення супутника після зіткнення планет. Замість цього Місяць обертається в іншій площині, ближче до орбіти Сонця, що суперечить очікуванням теорії зіткнення. Уільямс наголошує, що це ключовий момент, який викликає сумніви щодо традиційної гіпотези.
Вчені звернули увагу на аналогічні явища в Сонячній системі, зокрема на найбільший супутник Нептуна — Тритон. Тритон обертається навколо Нептуна по ретроградній орбіті, тобто в протилежному напрямку до обертання самої планети. Його орбіта також нахилена під кутом 67 градусів до екватора Нептуна. Це є свідченням того, що Тритон, ймовірно, був захоплений гравітацією Нептуна з поясу Койпера, де багато небесних тіл існують у подвійних системах. Такий сценарій захоплення може пояснити і походження Місяця Землі.
Можливість гравітаційного захоплення
Згідно з цією новою гіпотезою, подвійна система з Місяця і ще одного об’єкта могла наблизитися до Землі, після чого гравітація нашої планети розірвала цей дует. Місяць став супутником Землі, а інший об’єкт, можливо, був викинутий або зруйнований. Ця теорія також враховує те, що захоплення не призвело б одразу до кругової орбіти. Спочатку орбіта Місяця була б витягнутою, але з часом через вплив гравітаційних сил і припливів вона змінилася на більш кругову, якою ми її бачимо сьогодні.
Дослідження показують, що приливні сили між Землею і Місяцем змінювалися з часом. Уільямс зазначає, що сьогодні земні припливи “випереджають” Місяць, штовхаючи його на трохи більшу відстань від Землі. Щороку Місяць віддаляється від Землі приблизно на 3 сантиметри. Проте, якщо Місяць був колись ближче до нашої планети, приливні сили діяли б навпаки, що також могло сприяти зміні форми його орбіти.
Виклики нової гіпотези
Попри те, що нова гіпотеза має певні докази, вона ще потребує додаткових досліджень і перевірок. Одне з головних питань полягає в тому, що Місяць сьогодні знаходиться на відстані близько 384 500 км від Землі, що ставить його під сильний вплив гравітації як Землі, так і Сонця. Це створює конкуренцію між двома небесними тілами за “вплив” на орбіту Місяця, що може бути ще одним аргументом на користь гіпотези захоплення.
Уільямс визнає, що хоча його дослідження показують можливість захоплення Місяця в результаті взаємодії з подвійною системою, він не може з упевненістю стверджувати, що це єдиний правильний сценарій. “Ніхто не знає точно, як утворився Місяць”, — зазначає він. Однак, нова гіпотеза додає альтернативну версію, яка відкриває простір для нових досліджень і питань.
Читайте також: На Нептуні з’явилася гігантська чорна пляма
