У надзвичайно агресивному середовищі атмосфери Венери, серед хмар із концентрованої сірчаної кислоти, вчені виявили молекулу, яка здатна виживати там і потенційно виконувати роль носія життя. Йдеться про пептидну нуклеїнову кислоту (PNA) — структурного «родича» звичної нам ДНК, пише T4.
Дослідження опубліковане в журналі Science Advances і стало спільною працею науковців з Польщі, Великобританії та США.
PNA змогла залишатися стабільною в 98% розчині сірчаної кислоти протягом щонайменше двох тижнів за кімнатної температури. Це відкриття перевертає уявлення про те, що органічна хімія не може існувати у таких умовах.
«Зазвичай вважається, що концентрована сірчана кислота знищує всю органіку. Але ми довели, що це не зовсім так», — пояснює головний автор роботи, доктор Януш Юранд Пентковський з Вроцлавської політехніки.
На відміну від земного життя, що потребує води, можливе «життя на Венері» могло б використовувати кислоту як середовище для біохімічних реакцій. Раніше вже висувалися гіпотези про біологічну активність в атмосфері Венери після виявлення фосфіну та аміаку — речовин, які на Землі найчастіше утворюються внаслідок живих процесів.
«Якщо PNA здатна виживати в такій кислоті — це по-справжньому дивовижно. Це може бути ключем до розуміння альтернативних форм життя у Всесвіті», — зазначає доктор Вільям Бейнс з Кардіфського університету, співавтор дослідження.
PNA дійсно стабільна у кислоті, але має температурне обмеження — вище 50 °C вона втрачає стабільність. Тим часом температура у хмарах Венери варіюється від 0 °C до 100 °C, тому вчені планують створити нову, більш стійку молекулу, здатну витримувати ці коливання і виконувати функцію «інопланетної ДНК».
Це дослідження наближає людство до розуміння, що життя — навіть у найекстремальніших формах — може бути набагато поширенішим у Всесвіті, ніж ми думаємо.