У дослідженні, опублікованому в журналі Scientific Reports, вчені з Зенкенберзького центру еволюції людини і палеосередовища (SHEP) при Університеті Тюбінгена показують, що ранні люди середнього палеоліту мали більш різноманітну дієту, ніж передбачалося раніше.
Аналіз ділянки в горах Загрос показує, що приблизно 81 000–45 000 років тому місцеві гомініди полювали на копитних, черепах і хижаків. Також можливо, що у меню були й птахи.
Ще у верхньому палеоліті, ранньому періоді палеоліту, предки сучасної людини ефективно полювали на дрібних і великих ссавців. «Згідно з різними дослідженнями, гомініни наступного середнього палеоліту — періоду між 300 000 і 45 000 років тому — харчувалися переважно копитними. Однак з’являється все більше свідчень того, що, принаймні зрідка, черепахи, птахи, зайці, риби та м’ясоїдні ссавці також були в меню неандертальців та їхніх родичів», — пояснює автор нового дослідження Маріо Мата-Гонсалес із Тюбінгенського університету.
«Реконструкція харчових навичок ранніх гомінінів — одне з головних завдань археологічних досліджень, які проливають світло на те, як наші предки адаптувалися та взаємодіяли з різним середовищем», — стверджує він.
Разом з іншими дослідниками SHEP Мата-Гонсалес провів перший комплексний та систематичний аналіз харчування на ділянці пізнього плейстоцену у південних горах Загросу, вік якого становить від 81 000 до 45 000 років. «Гори Загрос не тільки є найбільшим гірським хребтом в ірані, але також вважаються ключовим географічним регіоном для вивчення еволюції людини в Південно-Західній Азії під час середнього палеоліту, зокрема, через їхню неоднорідну топографію та величезну різноманітність навколишнього середовища», – додав він.
На сьогоднішній день археологічні знахідки у горах майже виключно обмежуються копитними. Однак результати дослідження Гар-е Буф показують, що до раціону місцевих гомінінів також входили хижі ссавці та черепахи.
«Понад 75% фауни Гар-е-Буфа складають копитні – від дрібних до дуже великих видів. В основному ми знаходили останки диких кіз (Capra aegagrus) та газелей (Gazella sp.). Але нам також вдалося задокументувати меншу кількість диких кабанів (Sus scrofa), благородних оленів (Cervus elaphus), коней (Equus sp.) та дикої великої рогатої худоби (Bos primigenius)», — пояснює Мата-Гонсалес. «Окрім копитних, черепахи (Testudo sp.) є найчастішими видами, чиї скам’янілості нам вдалося виявити на розкопках площею приблизно 18 квадратних метрів».
Дослідницькій групі також вдалося ідентифікувати кістки різних видів птахів та кілька останків хижаків, таких як руда лисиця (Vulpes vulpes) та велика хижа кішка – ймовірно, леопард (Panthera cf. pardus). Порізи і сліди обробки деяких кісткок вказують на те, що їх творцями були древні люди. Згідно з дослідженням, перед вживанням черепах підсмажували в панцирях — саме так дослідники інтерпретують сліди опіків на зовнішніх поверхнях панцирів викопних черепах.
«Останки фауни з Гар-е-Буфа є першим свідченням того, що дрібні мисливські тварини, такі як черепахи та птахи, а також хижаки використовувалися гомінінами у південному Загросі. Навіть якщо деякі з цих видів вживалися лише спорадично, наші результати показують, що гомініди регіону Загрос в середньому палеоліті мали більш різноманітну дієту, ніж передбачалося раніше. Це узгоджується з даними, отриманими в інших частинах Євразії», – резюмував співавтор дослідження професор Ніколас Дж. Конард із SHEP.
Читайте також: Вчені зʼясували, від якого предка Homo sapiens людство успадкувало депресію та шизофренію.
Підписуйся на наш Telegram-канал