Хвиля міграції фермерів із стародавнього Близького Сходу може бути причиною того, чому сучасні європейці не мають стільки ДНК неандертальців, скільки сьогоднішні жителі Східної Азії, виявило нове дослідження. Традиційно, до Східної Азії відносять такі країни: КНР, КНДР, Південну Корею, Японію, Монголію а також Гонконг і Тайвань.
Вчені розповідають, що всі люди, які походять з-за меж Африки, мають трохи генів неандертальців — у середньому близько 2% геному. Але люди зі східноазіатським походженням мають на 8-24% більше неандертальських генів, ніж люди європейського походження. Це трохи парадоксально, тому що викопні рештки свідчать про те, що неандертальці жили в Європі. Чому ж тоді жителі Східної Азії повинні носити більше цих генів сьогодні?
Тепер нове дослідження пропонує вирішення цієї головоломки: хоча хвиля міграції людей з Африки щонайменше 40 000 років тому привела Homo sapiens — мисливців-збирачів — до контакту зі своїми двоюрідними братами Homo neanderthalensis і призвела до схрещування, пізніша хвиля міграції H. sapiens приблизно 10 000 років тому розбавила гени неандертальців лише в Європі. Це було переміщення фермерів із мінімальним неандертальським корінням із сучасного Близького Сходу та південно-західної Азії до Європи. Ці ранні фермери змішалися з місцевими мисливцями-збирачами, приносячи в цей регіон геном, який більше притаманний Homo sapiens.
Читайте також: Вчені з’ясували, яку генетичну особливість люди успадкували від неандертальців
«Ми пропонуємо просте пояснення», — сказав провідний автор дослідження Клаудіо Кілодран, докторант з екології та еволюції в Оксфордському університеті. «Це просто міграція».
З тих пір, як 13 років тому вперше було секвеновано геном неандертальця, виникли питання про поєднання генів сучасної людини та неандертальця, сказав Джон Хоукс, палеоантрополог з Університету Вісконсіна-Медісона, який не брав участі в дослідженні. Дослідження показують, що наявність неандертальських генів не призвело до будь-яких значних переваг або недоліків у виживанні для людей, тому природний відбір, ймовірно, не є причиною того, чому деякі популяції несуть більше цих генів, ніж інші, сказав Гоукс. Люди припускають, що, можливо, жителі Східної Азії зустрілися та змішалися з додатковими неандертальськими популяціями в невідомих частинах, таких як Індія чи Іран, але це лише припущення.
«Цей сценарій говорить про те, що в цьому немає необхідності», — сказав Хоукс. «Ми можемо пояснити цю різницю на основі лише одного розширення».
Щоб простежити історію відносин між людиною та неандертальцем, Квілодран і його колеги розглянули 4464 попередньо секвенованих геноми Homo sapiens від давніх до сучасних, починаючи з 40 000 років тому до сьогодні, досліджуючи пропорцію ДНК неандертальця по відношенню до широти, довготи, часу та регіону. Вони виявили, що на початку частка ДНК неандертальця в анатомічно сучасних людях була вищою в Європі, ніж в Азії, що збігалося з тим, що можна було б очікувати, якби ранні Homo sapiens виходили з Африки та зустрічалися зі своїми двоюрідними братами на Близькому Сході та в Європі. Редукція неандертальських генів у європейських людей відбулася пізніше.
Особливо різкою була різниця між європейськими мисливцями-збирачами та землеробами епохи неоліту, які заселили Європу приблизно 10 000 років тому. Мисливці-збирачі мали більший відсоток неандертальських генів, ніж неолітичні землероби, що свідчить про те, що ця хвиля прибульців розбавила походження неандертальців у Європі. У Східній Азії не спостерігалося подібного напливу — їхні фермери були доморощеними, сказав Гоукс — тому східноазіатська генетика не була розведена таким же чином. Дослідники опублікували свої висновки в журналі Science Advances.
«Що настільки захоплююче в цій статті, так це те, що вона бере до уваги величезну кількість стародавніх свідчень ДНК, які зараз є», — сказав Річард Поттс, палеоантрополог і директор Програми походження людини в Смітсонівському національному музеї природної історії у Вашингтоні. DC, який не брав участі в дослідженні.
Зустрічі між неандертальцями та сучасними людьми відбулися навіть раніше, ніж 40 000 років тому, сказав Поттс. Минулого тижня група дослідників з Університету Пенсільванії повідомила в журналі Current Biology, що задовго до 75 000 років тому група сучасних людей зустріла неандертальців у Європі, схрестилася з ними, а потім вимерла, залишивши свою позначку в 6% геному неандертальця.
Раніше ми писали, що печерні розкопки довели розвинений інтелект у неандертальців.
