Коти відомі своєю неймовірною здатністю приземлятися на лапи, навіть падаючи з великої висоти. Але що станеться з цією суперздатністю в умовах мікрогравітації, де немає поняття “верх” та “низ”? Вчені вирішили це з’ясувати, і результати виявилися несподіваними та корисними не лише для розуміння котячої фізіології, а й для підготовки астронавтів.
Хронофотографія та перші дослідження
Винахід хронофотографії в кінці XIX століття дозволив вченим детально вивчити механіку котячого падіння. Фотографії Етьєна-Жюля Маре, зроблені в 1894 році, показали, як кішка спритно крутиться в повітрі, щоб приземлитися на лапи.
Параболічні польоти та “блювотна комета”
У 1950-х роках з’явилася можливість імітувати мікрогравітацію за допомогою параболічних польотів на літаках. Вчені з Лабораторії аерокосмічних медичних досліджень ВПС США вирішили перевірити, як коти поводяться в умовах невагомості. Експерименти проводилися на борту літака Convair C-131 Samaritan, який під час стрімкого спуску створював короткочасний ефект мікрогравітації.
Дезорієнтація, але не повна втрата контролю
Відеозаписи експериментів показали, що коти в невагомості дійсно дезорієнтуються, але повністю не втрачають здатність контролювати своє тіло. Вони продовжували крутитися та повертатися, намагаючись знайти опору.
Від кошенят до гімнастки в костюмі астронавта
Подальші дослідження з кошенятами на борту літаків Т-33 та F-94 допомогли вченим зрозуміти механіку котячого перевороту в повітрі. В 1969 році Томас Кейн та М.П. Шер з Стенфордського університету описали цей рух як обертання двох циліндрів відносно один одного.
Ці знання виявилися корисними і для людей. Кейн та Шер використали математичні моделі, щоб зрозуміти рух людського тіла в невагомості. В 1968 році Кейн провів експеримент з гімнасткою, яка імітувала рухи кота на батуті, одягнена в костюм астронавта.
Вплив на підготовку астронавтів
Результати цих досліджень вплинули на підготовку астронавтів. Їх навчають технікам обертання тіла, схожим на котячі, щоб вони могли контролювати своє положення в умовах мікрогравітації.
Вивчення котячої гнучкості в умовах невагомості не лише допомогло краще зрозуміти фізіологію цих тварин, а й зробило внесок у розвиток космічних технологій та підготовку астронавтів.
Читайте також: Найбільшій тварині суходолу загрожує вимирання
Підписуйся на наш Telegram-канал