Понеділок, 25 Листопада

Дослідники з Інституту космічних досліджень імені Годдарда NASA та Колумбійського університету проаналізували наслідки потенційного супервиверження вулкану. Вони дійшли висновку, що наслідки такої події не будуть настільки катастрофічними, як це часто описується у науковій фантастиці та Голлівудських фільмах. Зокрема, імовірність того, що Земля опиниться у вулканічній зимі, дуже низька.

Супервиверження, характеризуються викидом понад тисячі кубічних кілометрів магматичного матеріалу, безумовно, вплинуть на клімат через блокування сонячного світла. Але історія планети показує, що такі виверження не становили загрози для існування життя на Землі.

Єллоустоунський національний парк. Велике призматичне джерело (англ. Grand Prismatic Spring). Завдяки яскраво пофарбованим бактеріям і водоростям дно дрібного озера, що утворилося біля виходу джерела, переливається всіма кольорами веселки

Останнє супервиверження відбулося більше 22 тисяч років тому в Новій Зеландії, а такі події рідко трапляються на території Єллоустоуну в Північній Америці.

Дослідники провели моделювання впливу супервиверження на сучасний світ, виявивши, що важливим чинником охолодження атмосфери є попіл і діоксид сірки, який утворює рідкі частки сульфату у стратосфері. Ці частки можуть затримуватись на висоті понад 15 кілометрів протягом років і відбивати сонячне світло.

Проте дослідження показало, що навіть найпотужніші виверження не зможуть охолодити планету більше, ніж на певне значення. Коли концентрація часток стає високою, вони починають злипатися і швидше осідають, звільняючи атмосферу.

Виверження вулкана Тонга

Крім того, ці частинки не тільки відбивають сонячне випромінювання, а й блокують частину теплового випромінювання від Землі, створюючи ефект “ковдри”. Таким чином, обидва ефекти частково компенсують один одного.

Виверження вулкана Пінатубо у 1991 році, хоч і не було супервиверженням, викинуло близько 15 мільйонів тонн діоксиду сірки в атмосферу, знизивши глобальну температуру на 0,3 градуса

Проте, супервиверження все ж таки буде значним викликом для людей, екосистем і економіки, впливаючи на великі території, що простягаються на тисячі кілометрів від епіцентру. Воно спричинить численні жертви та руйнування. Вулканічний попіл і отруйна сірка, розчинені у водах, можуть продовжувати випадати у різних частинах світу протягом тривалого часу. Втішає лише те, що супервиверження вулканів на Землі трапляються лише раз на десятки тисяч років.

Exit mobile version