Дослідники вивчали види, що існують вже мільйони років і зазнали мінімальних змін, так звані живі копалини. Ці організми зберегли свої основні риси протягом довгих періодів часу, проявляючи надзвичайно повільну еволюцію.
В результаті дослідження з’ясувалося, що панцирникові риби, чиї предки жили в епоху динозаврів близько 150 мільйонів років тому, зазнавали дуже повільних змін.
Застосовуючи комп’ютерний аналіз генетичних послідовностей, які збереглися з часів їх спільних предків, вчені визначили швидкість мутацій генів у панцирникових протягом часу.
В ході дослідження було виявлено, що деякі тварини, які вважаються живими копалинами, такі як Sphenodon punctatus, Latimeria chalumnae та Oisthocomus hoazin, хоч і зберегли багато рис своїх викопних родичів, все ж мають відмінності.
Втім, щуки та їх родичі осетрові виявилися ще більш консервативними у своєму еволюційному розвитку.
Серед 471 дослідженого виду саме щуки та осетрові мали найнижчі темпи генетичних заміщень. За даними дослідження, панцирникові еволюціонують у три порядки повільніше, ніж будь-які інші живі хребетні.
Сімейство панцирникових (Lepisosteidae) має давню історію, з анатомічно сучасними видами, що зустрічаються у скам’янілостях ще з кінця юрського періоду (163,5–145 мільйонів років тому). Сьогодні сім сучасних видів панцирникових населяють озера та річки Північної та Південної Америки, а один вид інколи зустрічається у морському середовищі.
