Науковці виявили, що атлантична популяція великих білих акул розширює свій ареал, просуваючись усе далі вздовж східного узбережжя Північної Америки, від США до Канади. Цей феномен, який ще кілька років тому був рідкістю, зараз спостерігається все частіше. За даними нового транскордонного дослідження, що відстежувало 260 акул, кількість спостережень цих хижаків біля узбережжя Галіфакса (Нова Шотландія) зросла у 2,4 раза з 2018 до 2022 року, а вздовж протоки Кабот — майже в чотири рази. Це свідчить про те, що великі білі акули освоюють нові території, які раніше не були для них типовими, пише T4.
Головними причинами такого переміщення вчені вважають зміну клімату та доступність їжі. Підвищення температури повітря в Північній Атлантиці призвело до потепління поверхні моря, що робить канадські води більш сприятливими для цих хижаків. Крім того, завдяки заходам зі збереження, популяції сірих тюленів, які є основною здобиччю акул, значно відновилися. Zr pfpyfxf’ Marine Ecology Progress Series, більша кількість тюленів приваблює великих білих акул, надаючи їм можливість для полювання в нових регіонах.
Незважаючи на те, що великі білі акули є глобально поширеним видом, вони живуть в окремих популяціях, які рідко перетинаються. Ця особливість робить розширення північноатлантичної популяції особливо цікавим для дослідників. Водночас, великі білі акули занесені до списку видів, що знаходяться під загрозою зникнення, тому поки що невідомо, як це розширення вплине на їхнє глобальне здоров’я. Це також ставить питання про необхідність нових заходів щодо їх збереження. Незважаючи на міграцію акул у нові регіони, напади на людей залишаються вкрай рідкісними, і їхня кількість у світі навіть зменшується. У 2024 році було зафіксовано лише 47 неспровокованих нападів, що є найнижчим показником за останні три десятиліття.
Не пропустіть: Вчені показали найбільшого у світі кажана
