Майже мільйон років тому людство опинилося на межі зникнення, коли, згідно з новим дослідженням, чисельність наших предків скоротилася лише до 1280 особин. Ця драматична подія, яку отримала назву “ефект пляшкового горла” тривала понад 100 000 років і відіграла значну роль у формуванні еволюційного шляху людства. Незважаючи на це майже повне вимирання, наша лінія якимось чином вижила, згодом розквітнувши до сучасної світової популяції, розповідає T4.
Дослідження, опубліковане в журналі Science, пропонує поглянути на критичний момент в історії нашого виду. Проаналізувавши генетичні дані 3154 сучасних людей, включаючи представників як африканського, так і неафриканського населення, вчені виявили докази масового скорочення популяції. Між 930 000 і 813 000 років тому чисельність людства скоротилася на приголомшливі 98,7%, залишивши лише 1280 репродуктивних особин.
Цей ефект пляшкового горла тривав близько 117 000 років, період, протягом якого людство майже зникло. Цей різкий спад пояснюється генетичним різноманіттям серед сучасних людей, яке відображає генетичний склад наших далеких предків. Це відкриття підкреслює крихкість ранніх людських популяцій, проливаючи нове світло на те, чому палеонтологічні літописи цього часу є такими рідкісними, особливо в Африці та Євразії.
Не пропустіть: Не 8 мільярдів: вчені заявили, що на Землі живе інша кількість людей
Хоча точна причина цього ефекту пляшкового горла залишається невідомою, дослідники припускають, що різкі кліматичні зміни, ймовірно, були ключовим фактором. Перехід до середнього плейстоцену, під час якого Земля значно охолола, міг зіграти вирішальну роль. Тривалі холодні періоди та початок зледеніння, що супроводжувалися сильними посухами, ймовірно, призвели до повсюдного голоду та дефіциту ресурсів. Ці суворі умови могли змусити людей об’єднатися в менші, ізольовані групи, які конкурували за виживання в дедалі складніших умовах.
Нестача скам’янілостей цього періоду ускладнює безпосереднє спостереження за наслідками цих змін, але генетичні дані пропонують потужний інструмент для відстеження їхнього впливу. Зі скороченням популяцій зменшувалося і генетичне різноманіття, залишаючи тривалий відбиток на геномі людини. Ефект пляшкового горла залишив чіткі маркери, що дозволило дослідникам пов’язати ці зміни в навколишньому середовищі з разючими змінами на ранніх етапах еволюції людини.
Одним із найвражаючих висновків дослідження є його зв’язок із важливою генетичною подією в історії людства. У цей період люди зазнали значної хромосомної зміни — злиття двох хромосом в одну хромосому 2. Ця подія, яка виділила людей серед інших приматів, ймовірно, сталася приблизно в той самий час, коли відбулося скорочення популяції. На відміну від інших людиноподібних мавп, які мають 24 пари хромосом, у людини їх 23. Вважається, що це злиття хромосом є визначальним моментом в еволюції людини, що знаменує собою відхилення від наших найближчих родичів. Дослідники припускають, що цей генетичний зсув міг бути вирішальним у кінцевій появі Homo sapiens, а також у пізнішій диференціації неандертальців та денисівських людей. Ці зміни — не просто генетичні курйози; вони являють собою будівельні блоки того, що стане сучасним людством.
Дослідження також припускає, що відновлення людства після цієї події, що була на межі вимирання, ймовірно, було пов’язане з більш гостинним кліматом близько 813 000 років тому. З покращенням умов та опануванням ранніми людьми використання вогню їхні шанси на виживання зросли. Зараз дослідники вивчають, як ці досягнення, разом з іншими змінами навколишнього середовища, сприяли швидкому розширенню людської популяції.
Хоча дослідження дає нове розуміння генетичної історії нашого виду, воно також порушує питання про роль природного відбору в цей період. Чи прискорив ефект пляшкового горла розвиток людського мозку? Чи вплинуло воно на те, як ранні люди адаптувалися до навколишнього середовища? На ці питання вчені сподіваються відповісти за допомогою подальших досліджень. Це дослідження пропонує вирішальну частину головоломки в розумінні еволюції людини, пропонуючи чіткіше уявлення про перехід між раннім і середнім плейстоценом, коли почав з’являтися Homo sapiens. Продовжуючи вивчати цей ключовий період, вчені сподіваються дізнатися більше про те, як людство подолало такий майже повний колапс, і як цей момент в історії вплинув на шлях, який привів до сучасних людей.
Раніше ми повідомляли, що істота, яка може стати новим господарем Землі, відростила ще одну “ногу”.
