Згідно з новою гіпотезою, NASA могло виявити життя на Марсі майже 50 років тому під час місії “Вікінг”, але випадково знищило його в процесі експерименту. Цю теорію висунув Дірк Шульце-Макух, професор астробіології з Технічного університету Берліна, пише T4.
У 1976 році два посадкові апарати місії “Вікінг” здійснили перші в історії біологічні тести марсіанського ґрунту. Один з експериментів, відомий як “Labeled Release”, полягав у додаванні до зразка ґрунту води з поживними речовинами та радіоактивним вуглецем. Ідея полягала в тому, що якщо в ґрунті є мікроорганізми, вони споживатимуть поживні речовини і виділятимуть радіоактивний вуглець у вигляді газу.

Автор зображення: NASA
Перший результат був позитивним — прилади зафіксували очікуваний газ. Однак наступні етапи експерименту дали суперечливі дані. Коли вчені додали другу і третю порції “їжі”, очікуваного збільшення виділення газу не відбулося. Зрештою, позитивний результат списали на небіологічну хімічну реакцію з перхлоратами — сполуками, знайденими в ґрунті.
Професор Шульце-Макух припускає, що головною помилкою експерименту було додавання води. Він проводить аналогію з екстремальними формами життя на Землі, наприклад, з мікробами в пустелі Атакама, які живуть усередині соляних порід і отримують вологу виключно з повітря. Якщо залити таких мікробів водою, вони загинуть від осмотичного шоку.
“Уявіть, що інопланетяни знайшли вас у пустелі, вирішили, що вам потрібна вода, і кинули вас у середину океану. Вам би це не сподобалося, вірно? — пояснює Шульце-Макух. — Я думаю, саме це сталося під час експериментів “Вікінга”.
На думку вченого, перша порція води могла вбити гіпотетичних марсіанських мікробів, тому вони й не відреагували на наступні додавання поживних речовин.
Інша гіпотеза Шульце-Макуха, висунута ще у 2007 році, полягає в тому, що клітини марсіанського життя могли містити перекис водню (H2O2). Така адаптація мала б переваги в марсіанському середовищі: вона забезпечує низьку температуру замерзання та є джерелом кисню.
Це також могло б пояснити результати “Вікінга”. Під час аналізу ґрунт нагрівали. Якщо в клітинах мікробів був перекис водню, нагрівання вбило б їх і викликало б реакцію з навколишньою органікою. У результаті утворилася б велика кількість вуглекислого газу — саме те, що й зафіксував один з інструментів апарата.
Якщо хоча б одна з цих гіпотез правильна, це означає, що людство знайшло докази позаземного життя майже пів століття тому, але, подібно до поганих прибульців у кіно, випадково його знищило. Остаточну відповідь, можливо, дасть місія Mars Sample Return, яка має доставити зразки марсіанського ґрунту на Землю на початку 2030-х років.
Читайте також про те, що Земля має понад 6 супутників.