У Перу, у скелястій горі, знаходиться загадкова споруда, що викликає подив у вчених та дослідників з усього світу. Це Араму Муру, висічений з великою точністю об’єкт, розмірами приблизно 7 метрів у висоту та 6,7 метрів у ширину, який був виявлений у 1996 році поблизу озера Тітікака, пише T4.
Найбільше вражає Т-подібна ніша в центрі споруди, що нагадує неглибокий дверний отвір, але нікуди не веде. Ця ніша, висотою близько 2 метрів та шириною близько 1 метра, має дві вертикальні канавки з боків, призначення яких залишається нез’ясованим.
Існує багато припущень щодо походження та мети Араму Муру. Незалежний археолог доктор Мохаммад Фіроз Хан вважає, що споруду могли створити стародавні цивілізації, що передували інкам, тоді як інші навіть не виключають інопланетне втручання. Він також зазначає Daily Mail, що місцеві легенди корінних американців описують “Ворота Богів” як портал, через який герої зустрічалися з богами, отримуючи безсмертя. Це місце приваблює туристів та людей, зацікавлених у духовних явищах, через чутки про надприродну енергію та твердження про те, що це ворота в інші виміри.
Однак, основні археологи схиляються до думки, що Араму Муру був створений культурою Тіванако, яка існувала в цьому регіоні приблизно з 200 року до н.е. до 1000 року н.е. Вони ґрунтують це припущення на стилі різьблення, хоча він і не повністю збігається з іншими відомими зразками культури Тіванако. На жаль, відсутність органічних матеріалів на місці знахідки ускладнює точне датування споруди. Археологи припускають, що Араму Муру міг використовуватися для певних ритуалів, оскільки конструкція дозволяє людині стояти в центрі різьблення. Культура Тіванако була відома своєю майстерністю у монументальній кам’яній кладці.
Доктор Хан, археолог зі ступенем доктора філософії з історії, називає Араму Муру “загадкою”, оточеною лише легендами. Народ аймара, корінне населення регіону Альтіплано в Андах, знав це місце задовго до його офіційного відкриття в 1996 році. Вони називали його “дверним проходом диявола” або місцем духів, вірячи, що двері з’явилися чарівним чином і слугували входом для шаманів або обраних осіб для спілкування з духами, отримання видінь або здійснення небезпечних подорожей до підземного світу чи небесних сфер. Водночас, аймара часто уникали Араму Муру, побоюючись потрапити в пастку або розгнівати духів.
Цікаво, що в той час, коли, як вважається, був побудований Араму Муру, люди використовували прості інструменти з каменю, кістки та дерева. Проте, масивний дверний отвір був висічений у відносно м’якій породі – червоному пісковику. Це, на думку деяких дослідників, може пояснити точність структури, створеної за допомогою примітивних інструментів.
Сам об’єкт був випадково виявлений місцевим гідом Хосе Луїсом Дельгадо Мамані під час дослідження місцевості в 1996 році. Він стверджував, що керувався снами та сімейними історіями про “двері” в горах.
Існує популярна легенда, пов’язана з Араму Муру, в якій розповідається про священика інків на ім’я Араму Муру, який втік від іспанських конкістадорів зі священним золотим диском з храму Коріканча в Куско. Він нібито активував дверний отвір за допомогою диска та зник в іншому вимірі або світі духів. У центрі ніші є заглиблення, де, за легендою, священик поклав диск.
Араму Муру став об’єктом уваги телевізійних програм, де обговорвалися різні теорії, включаючи можливість позаземного зв’язку.
Думки дослідників різняться. Одні вважають, що Араму Муру міг бути входом до підземного храму або комплексу, який згодом був закритий, інші – що це місце використовувалося для ритуальних цілей. Туристи, які відвідують Араму Муру, часто повідомляють про відчуття “сильної духовної енергії”, вібрації та видіння під час перебування в ніші. Однак, наукові дослідження не виявили жодних аномальних електромагнітних полів, випромінювання або геологічних особливостей, які б підтверджували ці твердження.
Раніше ми повідомляли, що найбільш заселена пустеля світу стала зеленішою на 38%: у чому її секрет.
