Уявлення про те, що восьмигодинний безперервний сон є нормою, — лише недавній винахід людства, а не еволюційна закономірність. Впродовж більшої частини історії люди спали інакше: у дві окремі фази, розділені періодом нічного неспання. Цей двофазний цикл складався з «першого сну» та «другого сну», кожен тривалістю кілька годин, між якими люди прокидалися і займалися хатніми справами, розмовляли, читали або навіть молилися. Ця модель сну була звичною в Європі, Азії, Африці та інших регіонах до індустріальної революції, пише T4.
Запровадження штучного освітлення — спершу лампового, потім газового та електричного — радикально змінило наш біоритм. Люди почали засиджуватися вечорами, і в міру того, як ніч ставала «придатною» для неспання, багатовікова практика поділеного сну зникла. Заводські графіки, що вимагали раннього підйому, остаточно закріпили восьмигодинний безперервний сон як стандарт. Проте наш організм досі зберігає пам’ять про стару схему, тому пробудження посеред ночі — це не ознака безсоння, а швидше повернення до колись природного режиму.
Сучасні дослідження, що проводилися в умовах темряви або у віддалених громадах без електрики, показують, що люди й досі інстинктивно сплять у два етапи. Наприклад, сільськогосподарські спільноти на Мадагаскарі демонструють саме таку модель — з коротким періодом неспання між циклами сну. У лабораторіях, де учасників ізолюють від джерел світла та годинників, вони часто природно повертаються до двофазного сну. Це говорить про те, що наша біологія ще не повністю адаптувалася до сучасного розкладу.
Світло, особливо синього спектра, є потужним регулятором циркадних ритмів. Його нестача, наприклад узимку або в полярних широтах, змінює відчуття часу, впливає на настрій та навіть на сприйняття тривалості нічних пробуджень. Під час експериментів у віртуальній реальності було доведено, що приглушене освітлення й вечірні сцени викликають відчуття більш повільного плину часу — особливо у людей із поганим настроєм.
Враховуючи все це, сучасні фахівці зі сну радять не панікувати при нічних пробудженнях. Це не обов’язково ознака безсоння. Натомість рекомендується спокійно вийти з ліжка, зайнятися тихою справою при приглушеному світлі, не дивитися на годинник і повернутися, коли знову виникне сонливість. Усвідомлення, що нічне неспання — це не патологія, а частина глибоко вкоріненого людського ритму, може допомогти зняти тривожність і повернути відчуття контролю над власним сном.
Читайте також: Вчені показали, як виглядатиме Антарктида, коли зникне весь лід
