Астрономи зареєстрували таємничий радіосигнал з космосу, відправлений нейтронною зорею, що відкриває нові питання про їхню природу. Нейтронні зорі формуються після вибухів наднових, коли масивні зорі колапсують у себе, стаючи надзвичайно щільними об’єктами, які часто обертаються із неймовірною швидкістю, випускаючи радіохвилі. Проте дослідники виявили нейтронну зорю, відому як ASKAP J1935+2148, яка поводиться не так, як очікувалося — її ротаційний період становить 53,8 хвилини, що є надзвичайно повільним для таких об’єктів.
Ця зоря випромінює радіосигнали в трьох різних станах: яскравий імпульс, який триває від 10 до 50 секунд, слабкий імпульс, у 26 разів слабший та тривалістю 370 мілісекунд, після чого настає період спокою. Доктор Маніша Калеб з Інституту астрономії Сіднейського університету зазначає, що така поведінка є дивовижною та має велике значення для наукової громади.
Зміни у цих радіоімпульсах, що еволюціонували протягом восьми місяців, свідчать про динамічні процеси в об’єкті. Детальний аналіз цих сигналів, проведений за допомогою радіотелескопа MeerKAT у Південній Африці, підтвердив, що вони виходять з однієї точки, що змушує вчених переосмислювати теорії про радіовипромінювання нейтронних зірок.
Вчені ще не знають точно, як нейтронні зорі генерують радіохвилі. Цей випадок може бути індикатором того, що об’єкт може бути навіть не нейтронною зорею, а, можливо, надзвичайно магнітним білим карликом або частиною подвійної системи, що включає ще одну нейтронну зорю або білий карлик. Незалежно від кінцевого висновку, додаткові спостереження цього об’єкта обіцяють захоплюючі нові відкриття та можливо змінять розуміння астрономами динаміки та властивостей нейтронних зірок та білих карликів.
Доктор Калеб зазначає, що з’ясування того, чи належить цей об’єкт до категорії нейтронних зірок, білих карликів, чи це щось зовсім інше, має велике значення для астрономічної науки. Знання про те, як такі об’єкти випромінюють радіохвилі і як вони розподілені у нашій галактиці, Чумацькому Шляху, може в корінному способі змінити наші теоретичні моделі та уявлення про космічні феномени.
Цей випадок підкреслює важливість неперервного моніторингу космічного простору та можливості сучасних радіотелескопів, які дозволяють детально аналізувати і розуміти надскладні астрономічні об’єкти. З кожним новим відкриттям, таким як ASKAP J1935+2148, наукова громада наближається до відповідей на давні питання про природу Всесвіту, його склад та еволюцію.
Такі дослідження не лише розширюють границі нашого розуміння, але й стимулюють подальші наукові дебати та розвиток технологій, необхідних для нових відкриттів. Надалі, надзвичайні характеристики таких об’єктів, як ASKAP J1935+2148, можуть відкрити нові можливості для вивчення космічних явищ, від магнітних полів зірок до поведінки радіосигналів у далекому космосі.
