Дослідники океану в Арктиці виявили підводний вулкан, що вивергає бруд та метан. Він розташований в іншому значно більшому кратері, який, ймовірно, утворився після катастрофічного викиду в кінці останнього льодовикового періоду.
Дослідники помітили незвичайну активність приблизно за 130 км на південь від норвезького Ведмежого острова, або Бйорнейя, у Баренцовому морі. Вулкан, який команда назвала грязьовим вулканом Borealis, став другим у своєму роді, виявленим у норвезьких водах.
“Дослідження морського дна та виявлення нових джерел метану схоже на пошук захованих скарбів. Щоразу, коли ми спускаємося на морське дно, у нас виникає відчуття, що ми тільки почали розуміти величезну та неймовірну різноманітність таких систем”, – сказала Стефан Буенц, професор Арктичного університету Норвегії та один із керівників організації АКМА, яка зробила відкриття.
Грязьовий вулкан Borealis має діаметр приблизно 7 метрів та висоту близько 2,5 метра. 7 травня вчені використовували глибоководний апарат з дистанційним керуванням, щоб зняти кадри, на яких невелика гора постійно виділяє каламутну рідину, багату на метан.
Вулкан знаходиться в центрі іншого кратера, ширина якого становить 300 метрів, а глибина – 25 метрів. І все це утворення знаходиться на глибині 400 метрів нижче поверхні моря. Вчені вважають, що воно виникло внаслідок раптового та масивного виверження метану після останнього льодовикового періоду, 18 000 років тому.
“Спостереження за підводним виверженням у режимі реального часу нагадує мені, наскільки «живою» є наша планета”, – сказала Джуліана Паньєрі, професор геології Арктичного університету Норвегії та керівника експедиції.
Дослідники додали, що схили вулкану рясніють тваринами, що харчуються карбонатними кірками – мінеральними відкладеннями, що утворюються, коли мікроорганізми споживають метан і виробляють бікарбонат як побічний продукт. Вони бачили морських анемонів, губок, морських зірок, морських павуків та різних ракоподібних.
Вчені називають такі вулкани досить рідкісним вікном у геологічні процеси, що відбуваються глибоко під земною корою. За словами Паньєрі, вони дають уявлення про колишні середовища та умови на Землі, а також можуть дати уявлення про системи на інших планетах.
