У темній та загадковій тиші зворотного боку Місяця, де людське око не бачило й не ступало, вчені виявили щось дивовижне: під поверхнею стародавнього кратера прихована масивна структура, яка, всупереч усім очікуванням, повільно, але впевнено випромінює тепло. Це не футуристична технологія і не артефакт невідомої цивілізації. Це свідчення незвичайної, потужної вулканічної активності, про яку ми раніше не підозрювали, і яка приховує свою таємницю під кратерами Комптона та Белковича, пише T4.
Астрономам давно відомо про місячні лавові поля та сліди вивержень, але досі не було знайдено доказів існування більш традиційного, земного типу вулкана. Ця знахідка перевертає уявлення про геологічну історію Місяця: під поверхнею виявлено величезну масу граніту, породи, яка надзвичайно рідкісна за межами нашої планети. На Землі граніт утворюється глибоко під поверхнею, зазвичай під вулканами, де магма повільно охолоджується і кристалізується; цей процес вимагає присутності води та тектоніки плит, яких, як вважалося, на Місяці немає.
Команда дослідників використала дані, зібрані китайськими орбітальними апаратами Chang’E 1 та 2, які оснащені приладами для дослідження мікрохвильових хвиль, довших за інфрачервоні. Як пояснив співкерівник дослідження доктор Метт Зіглер, їм вдалося відобразити температури під поверхнею, і вони виявили, що район, відомий як Комптон-Белкович, «абсолютно світився» на мікрохвильових хвилях. Це не означає, що поверхня гаряча, але це вказує на потужне джерело додаткового тепла, що надходить із глибин місячної кори.
Це велике джерело тепла — це не діюча магма, оскільки вулкан востаннє вивергався приблизно 3,5 мільярда років тому. Виявлена 20-кілометрова поверхнева особливість, багата на кремній, яку вчені інтерпретують як кальдеру стародавнього вулкана, має температуру лише на 10°C вищу за навколишню породу. Це тепло є результатом застряглих у гірських породах радіоактивних елементів. Доктор Ріта Економос, геохімік, пояснила, що ця знахідка — це батоліт завширшки 50 кілометрів, тип вулканічної породи, що утворюється, коли лава піднімається в кору, але не вивергається на поверхню. Приклади подібних гранітних порід на Землі, що піднялися на поверхню, — це Ель-Капітан та Хаф-Доум у Йосеміті. Наявність такого великого, радіогенно-багатого родовища граніту на Місяці свідчить про те, що на Місяці, а можливо, і в інших частинах Сонячної системи, можуть існувати інші ділянки з гранітом, що вказує на раніше невідомий вулканічний процес, який був набагато складнішим, ніж ми припускали.
