Плин часу для людини здається лінійним, але процес старіння виявляється значно складнішим і нерівномірним. Замість плавного, постійного згасання функцій організму, життя проходить через фази швидкого зростання у дитинстві, стабільного плато у ранній дорослості, а потім – через помітне прискорення старіння з плином десятиліть. Новітні наукові дослідження вказують на конкретний переломний момент, коли цей процес стає особливо помітним: приблизно у віці 50 років, пише T4.
Згідно з висновками команди вчених з Китайської академії наук, які провели масштабне дослідження білків в організмі людини у широкому віковому діапазоні, після п’ятдесятиріччя траєкторія старіння тканин та органів стає значно крутішою. Цікаво, що кровоносні судини виявилися одними з тих систем, які демонструють найраніше і найбільш виражене старіння. Дослідники розробили тканинно-специфічні “протеомні вікові годинники”, ґрунтуючись на змінах білків, що дало змогу детально охарактеризувати траєкторії старіння на рівні окремих органів. Їхні висновки закладають фундаментальну основу для системного розуміння механізмів старіння людського організму через призму протеоміки.
Люди вирізняються надзвичайною тривалістю життя порівняно з більшістю ссавців, однак це має свої наслідки, зокрема поступове погіршення функцій органів, що зі зростанням віку підвищує ризик розвитку хронічних захворювань. Для кращого розуміння закономірностей старіння окремих органів, вчені досліджували, як рівні білків змінюються з часом у різних тканинах. Вони зібрали зразки тканин у 76 донорів органів віком від 14 до 68 років, які померли внаслідок випадкових черепно-мозкових травм. Ці зразки охоплювали сім основних систем організму: серцево-судинну (серце та аорта), травну (печінка, підшлункова залоза та кишківник), імунну (селезінка та лімфатичні вузли), ендокринну (надниркова залоза та білий жир), дихальну (легені), покривну (шкіра) та опорно-рухову (м’язи), а також зразки крові.
Дослідники створили обширний каталог білків, присутніх у цих системах, ретельно відстежуючи динаміку їхніх рівнів зі збільшенням віку донорів. Порівнявши отримані дані з базами даних захворювань та пов’язаних з ними генів, було виявлено, що експресія 48 білків, асоційованих із різними захворюваннями, зростає з віком. До цих захворювань належать серцево-судинні патології, фіброз тканин, жирова хвороба печінки та печінкові пухлини. Найбільш значні зміни, як показало дослідження, відбулися у віці від 45 до 55 років. Саме цей період характеризується суттєвим протеомним ремоделюванням у багатьох тканинах, причому найвиразніші зміни спостерігаються в аорті, яка демонструє сильну схильність до старіння. Підшлункова залоза та селезінка також показали стійкі зміни у цей період. Для підтвердження своїх висновків вчені виділили білок, пов’язаний зі старінням, з аорт мишей і ввели його молодим мишам. У піддослідних тварин, які отримували цей білок, спостерігалося зниження фізичної працездатності, зменшення сили хвата, нижча витривалість, а також погіршення балансу та координації порівняно з контрольною групою. У них також були виявлені помітні маркери старіння судин.
Попередні дослідження інших науковців вже вказували на два додаткові піки прискореного старіння: приблизно у 44 роки та знову у 60 років. Нові результати підтверджують складність поетапного процесу старіння людини, який зачіпає різні системи організму. Визначення того, як старіння впливатиме на певні частини тіла у конкретний час, може стати ключовим для розробки цілеспрямованих медичних втручань, спрямованих на полегшення цього процесу. Дослідники підкреслюють, що їхня робота має на меті створити всебічний багатотканинний протеомний атлас, що охоплює п’ятдесят років процесу старіння людини, з’ясовуючи механізми порушення протеостазного балансу в старіючих органах та виявляючи як універсальні, так і тканинно-специфічні закономірності старіння. Ці дані можуть значно сприяти розробці цілеспрямованих втручань для лікування старіння та пов’язаних з ним захворювань, відкриваючи шлях до покращення якості життя людей похилого віку. Дане дослідження було опубліковано у престижному науковому журналі Cell.
Раніше вчені назвали звичку, яка прискорює старіння мозку.
