Бірманські пітони (Python bivittatus), відомі своєю здатністю ковтати здобич цілком, роками дивували вчених тим, як їм вдається перетравлювати навіть цілі скелети. Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі “Journal of Experimental Biology”, нарешті розкрило цю таємницю. Виявилося, що ключ до цього лежить у спеціалізованих клітинах кишкової оболонки цих хижаків, які відіграють вирішальну роль у переробці кальцію з кісток їхньої їжі, розповідає T4.
Ці гігантські змії зазвичай полюють на птахів та дрібних ссавців, і, поглинувши здобич цілком, витрачають кілька днів на її перетравлення, перш ніж знову вирушити на полювання. Під час цього процесу пітони не лише розщеплюють кістки, але й ефективно засвоюють необхідний кальцій. Проте, вони не можуть використати весь кальцій, що надходить з їжею, тому дослідники, зокрема Жан-Ерве Ліньо, біолог з Університету Монпельє у Франції, прагнули з’ясувати, “як вони здатні переробляти та обмежувати це величезне поглинання кальцію через стінку кишечника”.
Щоб дослідити механізм контролю споживання кальцію, вчені годували бірманських пітонів трьома різними раціонами: звичайною цілою здобиччю, здобиччю без кісток (з низьким вмістом кальцію) та здобиччю без кісток із додаванням кальцію. Після кількох годувань команда вивчала вплив кожного раціону на кишечник змій. Дослідники виявили, що саме вузькі, спеціалізовані клітини у слизовій оболонці кишечника пітонів відіграють ключову роль у процесі перетравлення кісток. У змій, які споживали цілу здобич або здобич без кісток з добавкою кальцію, ці клітини містили унікальні частинки, що складаються з кальцію, заліза та фосфору. Цікаво, що таких частинок не було виявлено у змій, які харчувалися виключно здобиччю без кісток.
Вчені припускають, що ці клітини можуть бути задіяні у розсіюванні надлишку кальцію, який змії не могли засвоїти. Можливо, вони концентрують зайвий кальцій у цих частинках, а потім вивільняють їх разом з іншими неперетравленими компонентами разом із фекаліями. Подібні вузькокишкові клітини були знайдені не лише у бірманських пітонів, але й у кишечнику інших пітонів, удавів, а також у монстрів-гіл (Heloderma suspectum) – усіх хижаків, що ковтають свою здобич цілком. Однак наразі немає доказів, що інші тварини, які також ковтають здобич цілком, як-от дельфіни чи рибоїдні птахи, виробляють такі ж частинки кальцію.
Подальші дослідження можуть допомогти з’ясувати, наскільки широко поширені ці унікальні клітини, що перетравлюють кістки, у тваринному світі. Жан-Ерве Ліньо зазначає, що “морські хижаки, які їдять кісткових риб або водних ссавців, стикаються з тією ж проблемою” перетравлення кісток та позбавлення від надлишку кальцію. “Птахи, які їдять переважно кістки, такі як бородатий гриф (Gypaetus barbatus), також були б цікавими кандидатами” для подальшого вивчення цього унікального біологічного механізму.
Раніше вчені показали, як може виглядати Лох-Неське чудовисько, якщо воно насправді існує
