Вчені нарешті розгадали загадку, яка хвилювала їх протягом майже шести десятиліть – причину “витоку” земної атмосфери. Відкриття глобального електричного поля, невидимого та надзвичайно слабкого, але здатного впливати на глобальні процеси, може змінити наше розуміння еволюції планети та умов, що роблять можливим життя на Землі.
Ще в кінці 1960-х років супутники зафіксували над полюсами надзвичайно швидкий потік частинок, що вириваються в космос. Дослідники довгий час не могли пояснити це явище, оскільки гравітація та магнітне поле Землі не могли бути єдиними причинами такого потужного потоку.
Нещодавнє дослідження показало, що рушійною силою цього “витоку” є раніше невідоме глобальне електричне поле, яке має силу звичайної батарейки від годинника. Цього, однак, достатньо, щоб викинути легші іони з атмосфери в космос.
Не пропустіть: В Атлантичному океані виявили акулу, схожу на лопату
Це поле, назване амбіполярним, генерується на відміну від інших електричних полів на Землі. Воно починається приблизно за 240 кілометрів над нами, коли сонячне світло відриває електрони від атомів, створюючи позитивні іони та вільні електрони. Хоча ці частинки притягуються одна до одної, електрони, будучи легшими, прагнуть вирватися в космос. Важчі іони утримуються гравітацією, але амбіполярне поле, діючи як невидимий повідець, допомагає їм подолати земне тяжіння та піднятися вище в атмосферу, де інші процеси можуть завершити їх катапультування в космос.
“Найбільш дивним є те, наскільки мале це поле, але все ще здатне керувати цими глобальними процесами”, – зазначає Дерек Шеффер, професор фізики плазми Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі.
Це відкриття має величезне значення для розуміння еволюції атмосфери та умов, необхідних для існування життя. “Електричне поле є “агентом хаосу”. Це скасовує гравітацію… Без цього Земля була б зовсім іншою”, – пояснює Глін Коллінсон, науковець із ракетобудування NASA та провідний автор дослідження.
Хоча 90 тонн матеріалу, що щодня вилітає з верхніх шарів атмосфери Землі в космос, здається незначною кількістю, з часом ця втрата може стати суттєвою. Наприклад, Марс, який колись, можливо, процвітав, зараз має тонку атмосферу і не підтримує життя, яким ми його знаємо.
Очікується, що будь-яка планета чи місяць з атмосферою матиме це амбіполярне електричне поле, що може дати підказки щодо їх еволюції. Можливо, Землі не загрожує втрата атмосфери протягом нашого життя, але це відкриття допомагає нам зрозуміти, які фактори роблять можливим життя на нашій планеті та як воно може змінюватися з часом.
Це дослідження є ще одним нагадуванням про те, наскільки складною та взаємопов’язаною є наша планета, і як навіть найменші та непомітні сили можуть відігравати ключову роль у підтримці життя. Воно відкриває нові горизонти для досліджень та розуміння не лише Землі, а й інших планет та їх потенціалу для підтримки життя.
Читайте також: В африканській пустелі знайшли 500-річний корабель, наповнений золотом
