Тривожні сигнали лунають з наукового світу: деякі дослідники попереджають, що наша планета стоїть на порозі шостого масового вимирання. Цього разу руйнівна сила походить не від падіння астероїда чи грандіозних вулканічних вивержень, а від поєднання факторів, спричинених діяльністю людини: кліматичні зміни, надмірне полювання, знищення природних середовищ існування та забруднення. Якщо всі види, які сьогодні перебувають під різними рівнями загрози, зникнуть, Земля може пережити ще одну катастрофічну втрату біорізноманіття вже протягом кількох століть. Але що насправді ми ризикуємо втратити, опинившись перед загрозою чергового масового вимирання? Детально про це – у матеріалі T4.
Масове вимирання – це період в історії Землі, коли відбувається різке та масштабне скорочення біологічного різноманіття. Попри те, що вимирання одних видів і поява інших є постійним природним процесом, в історії нашої планети було п’ять епохальних подій, які кардинально змінювали рівень життя.
Перше велике вимирання, ордовицько-силурійське, сталося близько 445 мільйонів років тому і призвело до зникнення 57% усіх родів живих організмів. Вважається, що ключову роль у цьому зіграв рух великих ділянок суші до Південного полюса, що спричинило масове замерзання прибережних вод. Це призвело до значного падіння рівня Світового океану, знищивши величезну кількість морського життя, що мешкало на мілководді.
Друге масове вимирання відбулося у пізньому девоні, приблизно 370 мільйонів років тому. Причини цієї події до кінця не з’ясовані, але вважається, що комбінація факторів призвела до зникнення близько 50% усіх родів. У цей період на Землі спостерігалося значне зростання рослинності. Активний фотосинтез призвів до вилучення великої кількості вуглекислого газу з атмосфери, що спричинило глобальне похолодання. Утворення льодовиків призвело до чергового зниження рівня моря, що стало серйозною проблемою для багатьох морських видів.
Пермсько-тріасове вимирання, що сталося близько 250 мільйонів років тому, вважається найбільшим в історії Землі. Тоді зникло 83% усіх родів, наземні хребетні втратили 70% видів, а морське життя скоротилося на неймовірні 96%. Відповідальною за цю катастрофу була, ймовірно, складна взаємодія кількох факторів, включаючи масштабні вулканічні виверження, які значно підвищили глобальну температуру, утворення суперконтиненту Пангея, що призвело до змін океанських течій, а також землетруси та різкі коливання температур на суші.
Тріасово-юрське вимирання, яке відбулося близько 200 мільйонів років тому, призвело до втрати 48% усіх родів. Деталі цієї події залишаються не до кінця зрозумілими, але багато вчених вважають, що масивні вулканічні виверження не лише викинули в атмосферу величезну кількість лави, але й значні обсяги сірки та вуглекислого газу, створивши вкрай несприятливі для життя умови.
Крейдово-палеогенове вимирання, що сталося 65,5 мільйонів років тому, є, мабуть, найвідомішим, оскільки воно призвело до зникнення 50% усіх родів, включаючи більшість видів динозаврів. Хоча найпоширенішою теорією є падіння великого астероїда, деякі вчені вважають, що наслідки цього зіткнення в поєднанні з рухом континентів та вулканічною активністю остаточно завершили епоху рептилій і відкрили шлях для розквіту ссавців.
Отже, що ж насправді поставлено на карту, якщо ми дійсно стоїмо на порозі або вже перебуваємо в процесі шостого масового вимирання? Відповідь проста – ми ризикуємо втратити надзвичайно багато. Деякі песимісти вважають, що будь-які спроби зберегти існуючі види або зменшити рівень забруднення є лише тимчасовим відтермінуванням неминучого. Однак значна частина наукової спільноти переконана, що ми ще не досягли точки неповернення і все ще маємо час для здійснення значних змін, які можуть зберегти неймовірне різноманіття життя на нашій планеті. Усвідомлення масштабів потенційної втрати є першим кроком до активних дій.
Раніше ми повідомляли, що гарвардський вчений заявив, що Марс був домом для цивілізації, знищеної під час ядерної війни.
