Для підвищення тривалості життя експерти часто наголошують на важливості здорового раціону, уникнення впливу негативних звичок і залучення до регулярної фізичної активності. Однак, останні дослідження показали, що певна повсякденна практика може істотно покращити здоров’я і сприяти довголіттю.
В рамках експерименту, що розпочався у 1966 році та тривав три десятиліття, команда з Медичної школи Університету Техасу в Південно-Західному регіоні включила п’ятьох здорових чоловіків у довготривале дослідження. Цей проект став одним з найдовших у дослідженні ефекту регулярних фізичних вправ на людський організм і виявив значні відомості про вплив активності на фізичну витривалість.
Спочатку дослідження зосередилося на оцінюванні впливу двадцятиденного ліжкового режиму на організм, за яким послідували тести до і після занять фізичною активністю. Було виявлено ряд негативних змін, включаючи зростання частоту серцевих скорочень у стані спокою, підвищення кров’яного тиску, погіршення роботи серця, накопичення жирових відкладень та зменшення м’язової маси.
Усього за три тижні реакції організму молодих учасників вказували на процеси старіння, які зазвичай спостерігаються у людей, що мають подвійний вік учасників. Для дослідження впливу регулярної активності учасникам було призначено восьмитижневий курс витривалості.
Вражаючі результати тренувань довели, що досягнення, отримані завдяки цій програмі, змогли повністю знивелювати негативні наслідки ліжкового режиму, відновивши стан серцево-судинної системи до показників, зафіксованих у 1966 році. У програмі взяли участь двоє чоловіків, що займалися ходьбою, двоє, які присвятили себе бігу, і один, що тренувався на велосипедному тренажері, при цьому інтенсивність та обсяг навантажень поступово збільшувались.
